Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №329 Дніпровської міської ради








Доктор радить, консультує, інформує

  
 
 

 

Які симптоми у COVID-19

Найпоширенішими є лихоманка, втома, сухий кашель, порушення дихання та біль у м’язах. Рідше – головний біль, нежить, біль і/або пирхота в горлі. Зараз підтвердилася інформація, що єдиним симптомом може бути втрата нюху та смаку.

Треба розуміти, що неспецифічні та легкі симптоми менше реєструють, тому в статистиці їх менше. На противагу важкі випадки із лихоманкою та кашлем реєструють частіше, бо вони потребують медичної допомоги. Тому не потрібно спиратися на цю статистику.

НАЙПОШИРЕНІШІ СИМПТОМИ КОРОНАВІРУСУ:

  • Лихоманка
  • Втома
  • Сухий кашель
  • Порушення дихання

Як передається вірус?

Ворота інфекції, тобто те, як вірус потрапляє в тіло, – це очі, ніс і рот. Шлях передачі – повітряно-крапельний через інфіковані вірусом краплі, що виділяє хвора людина. Також вірус передається через прямий контакт з інфікованим. COVID-19 може зберігатись певний час на поверхнях, тому так важливо часто мити руки.

Вірус передається зазвичай по повітрю на 1,5-2 метри. Тому важливо тримати дистанцію. На більшій дистанції ймовірність заразитись є низькою. Ризик заразитись від людини, що зовсім немає симптомів, також низький

Заходи профілактики коронавірусу:                         

 

  • не відвідувати регіони, де найбільш часто зустрічається коронавірусна інфекція;
  • носити засоби індивідуального захисту (маски);
  • регулярно мити руки;
  • обмежити контакти на близькій відстані;
  • більше гуляти на свіжому повітрі в парках, скверах, далеко від людей;
  • зміцнювати місцевий імунітет (дотримуватися температурного режиму в приміщенні — 18-20 градусів, підтримувати необхідну вологість — від 40 до 60%);
  • частіше провітрювати житлове приміщення;
  • зволожувати слизові оболонки верхніх дихальних шляхів сольовими розчинами.

 

 

 

                                  Про профілактичні щеплення. Чи потрібно робити дітям щеплення?

 

 

 

 

 

 

Дуже часто батьки запитують: чи варто робити дітям профілактичні щеплення? Чи не краще надати маляті перехворіти дитячими інфекційними хворобами, такими, як кір, кашлюк і інші, поки він ще малий? Адже багато хто знає, що у дорослих ці хвороби проходять набагато важче.

Чи не виявить щеплення негативного впливу на організм дитини? Адже і терміни імунітету, тобто несприйнятливості до хвороби після різних щеплень не так вже й тривалі (в середньому 2-5 років).

 Отже, чи потрібні профілактичні щеплення? Ми знаємо, які страшні смертельні хвороби існували раніше. Епідемії чуми, чорної віспи охоплювали міста, країни, цілі континенти. Населення часто вимирало повністю, видужували одиниці … Однак зараз ці захворювання майже не зустрічаються. Так, останні випадки захворювання чорною віспою були зареєстровані в 70-х роках, у зв’язку з чим і були скасовані обов’язкові щеплення проти віспи у нас і за кордоном. Саме профілактичні щеплення у всіх країнах позбавили людство від цих страшних інфекцій.

Уже в наш час з успіхом були ліквідовані такі страшні інфекційні хвороби, як дифтерія та поліомієліт. Після початку вакцинації дітей проти поліомієліту зовсім зникли найстрашніші — паралітичні форми захворювання. Дифтерія майже повністю зникла в Москві на початку 60-х років. Поодинокі випадки зустрічалися і згодом, але вони були привізними — «вокзальна» дифтерія. Проте в даний час дифтерія з’явилася знову.

Щеплення небезпечні, але все-таки потрібні: Отже, чи потрібно робити дітям щеплення? Так, потрібно. Особливо проти дифтерії та поліомієліту

Жива вакцина проти поліомієліту (вакцина Сейбіна), якою щеплять у нас і за кордоном, не повинна вводитися дітям під час гострих шлунково-кишкових захворювань і в періоді загострень хронічних хвороб. Слід вилікувати дитину, а вакцинацію провести через 1-1,5 місяця після одужання. У хворому кишечнику живий вірус поліомієліту може почати розмножуватися і викликати захворювання.

Вакцинацію після гострих інфекцій респіраторного тракту можна починати тільки через місяць після одужання.

Батькам необхідно знати наступне: не можна робити щеплення і відразу ж віддавати дитину до дитячого закладу. Діти повинні адаптуватися до нових умов життя. Зазвичай в періоді адаптації після надходження в садок вони починають часто хворіти. І, як правило, неможливо довести вакцинацію до кінця з-за нескінченних простудних захворювань. А якщо й доводимо, то ризикуємо або отримати ускладнення на щеплення, або не отримати у дитини бажаного імунітету до інфекцій. Краще зробити щеплення за кілька місяців до надходження в садок. Тоді період адаптації дитини до нового середовища пройде легше. Цим же ми вбережемо дитину від прищеплювальних ускладнень.

Ослабленим дітям краще робити щеплення вакциною, в якій не міститься противококлюшний компонент (АДСМ), так як більшість лікарів вважає, що саме з цим компонентом найчастіше пов’язані несприятливі реакції на щеплення.

Після будь-якого щеплення у дитини протягом 2-3 діб може бути невелике підвищення температури, млявість, дратівливість. Дитина як би в легкій формі переносить інфекцію. Протягом цих днів варто залишити її вдома, дати можливість побільше полежати в ліжку, не перегодовувати, багато поїти. Будь-які процедури, а також походи в лазню, фізкультурні заняття, екскурсії краще відкласти в середньому на 6-7 днів.

 Тільки дотримання всіх правил справи прищепння гарантує розвиток імунітету у дитини і дозволяє уникнути прищеплювальних реакцій і прищепних ускладнень.